баритон
БАРИТО́Н, а, ч.
1. Чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором.
Який се в нього, властиве, голос? Здається, баритон чи низький тенор (Леся Українка);
Говорить [Іван] своїм тихим мелодійним баритоном (В. Винниченко);
Шевченко заспівав приємним молодечим баритоном, спочатку стиха, потім дужче, легко беручи верхи (Л. Смілянський);
Федір влив свій баритон у дивний трунок співу (Василь Шевчук).
2. Співак із таким голосом.
Баритон заспівав соло жалібну пісню (І. Нечуй-Левицький);
Колись це був знаменитий баритон, та ще й зараз він може заспівати для друзів у неповний голос з великим почуттям (О. Корнійчук);
Пісню почали баси й баритони, а потім її понесли тенори й альти (Б. Харчук).
3. Мідний духовий музичний інструмент, на октаву нижчий від труби.
Гобої м'яко тремтять, їх підтримують кларнети й покриває, вібруючи звуками, поважна труба – баритон (Ю. Яновський).
4. Старовинний басовий струнний смичковий інструмент.
Схожий на віолончель старовинний інструмент баритон, що належить до родини віол, використовується у деяких творах Й. Гайдна (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- баритон — барито́н 1 іменник чоловічого роду голос барито́н 2 іменник чоловічого роду, істота співак Орфографічний словник української мови
- баритон — (від гр. barytonos — грубоголосий, грубозвучний) — 1. Чоловічий голос, проміжний між тенором та басом. Існують ліричні, лірико — драматичні та драматичні Б., які відрізняються за силою звучання і тембровими якостями. Словник-довідник музичних термінів
- баритон — -а, ч. 1》 Чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором. || Співак із таким голосом. 2》 Струнний або мідний духовий музичний інструмент середнього регістру та тембру. Саксофон-баритон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баритон — Басок, підбасок Словник чужослів Павло Штепа
- баритон — барито́н (італ. baritono, від грец. βαρύς – низький і τόνος – тон) 1. Чоловічий голос, середній за висотою між басом і тенором; співак з таким голосом. 2. Мідний духовий інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука
- баритон — 1. чоловічий голос середнього регістру між тенором і басом; види: б. ліричний (А-g1), б. драматичний (G-g1); 2. співак із таким голосом; 3. популярний в XVIII ст. струнний смичковий музичний інструмент, будовою подібний до віолончелі; 4. популярна назва баритонального саксофону. Універсальний словник-енциклопедія
- баритон — БАРИТО́Н (чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором), ПІДБА́СОК розм. Ось Іван Семенович прийшов до школи на співку (співанку) нового хору. У нього тоді був приємний баритон, рожеві щоки, великий зріст і сором'язливість (Ю. Словник синонімів української мови
- баритон — Барито́н, -то́на (співака) і -то́ну (голосу); -то́ни, -то́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- баритон — БАРИТО́Н, а, ч. 1. Чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором. Який се в нього, властиве, голос? Здається, баритон чи низький тенор (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах