барклай
БАРКЛА́Й, я, ч.
Пристрій для споряджання патронів до дробової рушниці.
Вистріляні торішні набої, порох, шріт і навіть маленька бляшана мірочка й барклай одгонять мені тими ловецькими просторами. І я не знаю, чи вкладаю в яку іншу роботу стільки любові, дбайливості й старання, як у нескладне механічне набивання гільз (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- барклай — -я, ч. Прилад для спорядження патронів для дробової рушниці. Великий тлумачний словник сучасної мови