барок
БА́РОК, рка, ч.
Дерев'яний або залізний орчик, до якого прикріплюють посторонки в упряжці.
Хто запрягав коней, хто скидав на гарбу пусті мішки, один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали. Сергій накричав на них, вони повернули барок, а натомість вкрали черезсідельник (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Барок — Баро́к іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- барок — О́РЧИК (дерев'яний або залізний валок, до якого прив'язують посторонки в упряжці), БА́РОК. Мирон похапки відчепив орчика од стельваги (Б. Харчук); Став надівати барок на стельвагу (А. Головко). Словник синонімів української мови
- барок — БАРОК, рка, чол. Дерев’яний або залізний орчик, до якого прив’язують посторонки в упряжці. Червоноармієць.. пильно оглянув полагоджений барок (Андрій Головко, 1, 1957, 353). Словник української мови в 11 томах
- барок — Барок, -рку м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ. Словник української мови Грінченка