1. Словник української мови у 20 томах

баронет

БАРОНЕ́Т, а, ч.

Спадковий дворянський титул у Великій Британії, середній між титулами вищої знаті і нижчого дворянства.

Там було багато великої і дрібної аристократії звідусіль: герцоги, князі, барони, графи, баронети (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баронет — бароне́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. баронет — -а, ч. Спадковий дворянський титул в Англії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баронет — бароне́т (англ. baronet, від франц. baron – барон) дворянський титул в Англії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. баронет — Бароне́т, -та; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)