баронство
БАРО́НСТВО, а, с.
1. Титул барона.
Остзейське баронство, на відміну від російського, означало належність до давнього роду (з наук.-попул. літ.);
Баронство, як правило, передається у спадок (з газ.).
2. Збірн. до баро́н.
Зібралися кардинали, .. І три папи, і баронство, І вінчані глави; Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий (Т. Шевченко).
3. Володіння барона.
Заубуша прийняли милостиво володарі Каносси, йому щедро виділено баронство десь у Германії, йому влаштовують бучне весілля, розважаються (П. Загребельний);
Баронство Шаумбург у колишньому герцогстві Нассау мало територію 70 кв. км (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баронство — баро́нство іменник середнього роду титул; збірне до: баро́н Орфографічний словник української мови
- баронство — -а, с. 1》 Титул барона. 2》 Збірн. до барон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баронство — БАРО́НСТВО, а, с. 1. Титул барона. 2. Збірн. до баро́н. Зібралися кардинали, ..І три папи, і баронство, І вінчані глави; Зібралися, мов Іуди На суд нечестивий (Шевч., І, 1951, 269). Словник української мови в 11 томах