1. Словник української мови у 20 томах

бархан

БАРХА́Н, а, ч.

Нанесений вітром піщаний горб у пустелі або в степу, на якому немає рослинного покриву; материкова дюна.

Мисливець приїхав конем до засідки, коли сонце виглянуло з-за бархана, по той бік озера (О. Десняк);

Вітер здіймає піщинки і несе їх, поки не натрапить на перешкоду, що затримує пісок. Так іноді утворюється бархан – підковоподібний піщаний горб (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бархан — барха́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бархан — Бархан — barhan, sand-hill — *Barchan – серповидна дюна, "роги" якої зорієнтовані в напрямку руху повітряних мас (вітру). Гірничий енциклопедичний словник
  3. бархан — -а, ч. Нанесений вітром піщаний горб у пустелі або в степу, на якому немає рослинного покриву; материкова дюна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бархан — Надма, замет, див. сугроб Словник чужослів Павло Штепа
  5. бархан — див. замет Словник синонімів Вусика
  6. бархан — БАРХА́Н, а, ч. Нанесений вітром піщаний горб в пустелі або в степу, на якому немає рослинного покриву; материкова дюна. Вітер здіймає піщинки і несе їх, поки не натрапить на перешкоду, що затримує пісок. Словник української мови в 11 томах
  7. бархан — Бархан, -ну м. Бумазея. Словник української мови Грінченка