барханчик

БАРХА́НЧИК, а, ч.

Зменш. до барха́н.

На березі моря під час сильного вітру утворюється мальовничий рельєф – маленький барханчик на піску (із журн.);

Над пустелею Гобі встає сонце – аж ніби викочується з-за невисокої кам'янистої гряди, окреслюючи довгими тінями кожнісіньку вибоїнку, кожнісінький барханчик (з газ.).