бар'єрчик

БАР'Є́РЧИК, а, ч.

Зменш. до бар'є́р 1, 2.

Спершись руками на металевий бар'єрчик кабіни, вона [кранівниця] уважно стежила за двома начальниками цехів (В. Собко);

За дерев'яним бар'єрчиком біля високого столу церковний староста, ключник продавали жовті воскові свічки (М. Малиновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бар'єрчик — бар'є́рчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бар'єрчик — -а, ч. Зменш. до бар'єр 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови