бар'єрчик
БАР'Є́РЧИК, а, ч.
Зменш. до бар'є́р 1, 2.
Спершись руками на металевий бар'єрчик кабіни, вона [кранівниця] уважно стежила за двома начальниками цехів (В. Собко);
За дерев'яним бар'єрчиком біля високого столу церковний староста, ключник продавали жовті воскові свічки (М. Малиновська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me