1. Словник української мови у 20 томах

басити

БАСИ́ТИ, башу́, баси́ш, недок., розм.

Говорити або співати басом.

– Я не винуватий, Костянтин Іванович! – басив Жук, – я нічого не чув... (Панас Мирний);

Згодом чути було з хати, як тихо благала [Катря] й як глухо басив Якуба (А. Головко);

Сам не впізнав [Петро] свого голосу, так він басив від гарячки (І. Багряний);

В курнику за стайнями нетерпляче басив півень, бо незабаром мало зійти сонце (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басити — баси́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. басити — БАСИТИ – БАСУВАТИ Басити, башу, басиш, розм. Говорити, співати, сміятися басом. – Яне винуватий, Костянтин Іванович, – басив Жук, – я нічого не чув (Панас Мирний); – Ей ти, носатий, купи у мене зайця! – басив з середини молодий голос (М.Коцюбинський). Літературне слововживання
  3. басити — башу, басиш, недок., розм. Говорити або співати басом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. басити — баси́ти вул. 1. розмовляти, говорити низьким голосом, басом (м, ср, ст) 2. лякати (м) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. басити — див. говорити; співати Словник синонімів Вусика
  6. басити — БАСИ́ТИ розм. (говорити, співати, сміятися басом); РОКОТА́ТИ (РОКОТІ́ТИ рідше) (низьким, розкотистим голосом). — Ей ти, носатий, купи у мене зайця! — басив з середини молодий голос (М. Коцюбинський); — Замовч. Словник синонімів української мови
  7. басити — БАСИ́ТИ, башу́, баси́ш, недок., розм. Говорити або співати басом. — Я не винуватий, Костянтин Іванович! — басив Жук, — я нічого не чув… (Мирний, І, 1954, 329); Згодом чути було з хати, як тихо благала [Катря] й як глухо басив Якуба (Головко, І, 1957, 264). Словник української мови в 11 томах
  8. басити — Басити, -шу, -сиш гл. Издавать звукъ баса, басить. Словник української мови Грінченка