батальйон

БАТАЛЬЙО́Н, у, ч.

1. Військовий підрозділ, що складається з кількох рот.

Се ж пісня того батальйону, що збройно в поле виступав під прапор свого легіону, незломну силу закликав (Леся Українка);

Калинку вже викликали в штаб батальйону (А. Дімаров);

Хаща така, що можна замаскувати цілий батальйон (О. Бердник).

2. перев. мн., перен. Лави, загони.

За наказом командира батальйони новобранців невміло перешиковуються (з газ.).

△ (1) Дисципліна́рний батальйо́н – військова частина для засуджених за порушення військової дисципліни.

– Дисциплінарного батальйону його величності молодший каторжник Омелян Вернигора! (О. Довженко);

Казарми дисциплінарного батальйону, мов закинутий форт, лежали на північ від міста (П. Панч);

(2) Ме́дико-саніта́рний батальйо́н – окрема частина медичної служби у складі військових з'єднань.

З перших днів війни майже всі вихованці військових медичних академій і факультетів зайняли посади хірургів медико-санітарних батальйонів і армійських польових госпіталів (з мемуарної літ.);

(3) Штрафни́й батальйо́н – спеціальний дисциплінарний батальйон, куди відправляли військовослужбовців за якусь провину під час воєнних дій.

[Кравцов:] З інституту – в Червону Армію, потім – штрафний батальйон. А тоді нас у тил – міст підірвати. Завдання виконали (О. Коломієць);

Штрафний батальйон кинули в атаку на добре укріплену висоту ворога (із журн.).