бататина

БАТАТИ́НА, и, ж., розм.

Окремий коренеплід батату.

Мати вибрала найбільші батати й поклала їх синові. Той сів і заходився їсти. Потім хотів був прихопити ще кілька дрібніших бататин з материної частини (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me