батенько
БА́ТЕНЬКО, а, ч.
1. Пестл. до ба́тько 1.
Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить (з народної пісні);
– Нема в мене ні батенька, ні братика, ні сестриці (Г. Квітка-Основ'яненко);
Коли летить табун гусей. Телесик їх і просить: – Гуси-гуси-гусенята, візьміть мене на крилята та понесіть до батенька, а в батенька їсти й пити, ще й хороше походити (П. Тичина).
2. тільки клич. в., розм. Уживається як ввічливе звертання до співбесідника.
– Але ж, батеньку мій, усім не догодиш! (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батенько — ба́тенько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- батенько — -а, ч. 1》 Пестл. до батько 1). 2》 тільки в кличній формі, розм. Уживається як ввічливе звертання до співбесідника. Великий тлумачний словник сучасної мови
- батенько — див. батько Словник синонімів Вусика
- батенько — Ба́тенько, -ка, -кові, ба́теньку! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- батенько — БА́ТЕНЬКО, а, ч. 1. Пестл. до ба́тько 1. Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить (Пісні та романси.., II, 1956, 199); — Нема в мене ні батенька, ні братика, ні сестриці (Кв.-Осн., II, 1956, 426); Коли летить табун гусей. Словник української мови в 11 томах
- батенько — Батенько, -ка и батечко, -ка м. ум. отъ батько. Батюшка. Чуб. ІІІ. 290. Рудч. Ск. II 183. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Чуб. ІІІ. 203. Да нема роду ріднійшого над батечка. Чуб. V. 439. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. Словник української мови Грінченка