батоліт

БАТОЛІ́Т, у, ч., геол.

Форма залягання великих масивів гірських порід, які утворюються на значних глибинах і внаслідок ерозії виступають на поверхню земної кори.

Батоліти, як правило, орієнтовані своєю довгою віссю паралельно простяганню складчастих структур (з наук. літ.).