батрак

БАТРА́К, а́, ч., заст.

Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля.

Аж тут батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батрак — батра́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. батрак — -а, ч. Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батрак — Наймит, див. служанка, форналь Словник чужослів Павло Штепа
  4. батрак — (-а) ч.; мол. Людина, яка тяжко працює. ПСУМС, 6. Словник жарґонної лексики української мови
  5. батрак — НА́ЙМИТ (той, хто працював у наймах), НА́ЙМАНЕЦЬ рідко, НАЄ́МНИК зах.; РОБІТНИ́К (той, хто працював за наймом у приватного власника, підприємця); БАТРА́К (у сільському господарстві). Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь (І. Словник синонімів української мови
  6. батрак — БАТРА́К, а́, ч. Бідний селянин-наймит у поміщика або куркуля. Аж тут батрак вже й держить його коня, і вже осідланого (Кв.-Осн., II, 1956, 157); В поезію прийшов батрак, сільський робітник (Еллан, II, 1958, 78). Словник української мови в 11 томах