батута
БАТУ́ТА, и, ж.
1. Акцент на початковій частині такту.
2. Паличка диригента.
У XV–XVI ст. батути нерідко виготовляли із золота (з наук.-попул. літ.);
Оркестр вступив чітко на помах батути (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батута — бату́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- батута — (від іт. battere — бити) — 1. Наголос на початковій долі такту, який поділяє час на рівні частини. A battuta — в чіткому темпі. 2. Те ж саме, що й tenuto. 3. Такт: ritmo tre battute — тритактова побудова; ritmo di quatro battute — чотиритактова побудова. Словник-довідник музичних термінів
- батута — -и, ж., муз. 1》 Наголос на початковій долі такту. 2》 Те саме, що тенуто (витримано). 3》 У 15-18 ст. – паличка для відбивання такту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- батута — бату́та муз. диригентська паличка (ст) ◊ під бату́тою муз. під керівництвом (ст): Оркестра під батутою пана Самійленка (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- батута — бату́та (від італ. battuta – удар, такт) диригентська паличка. Словник іншомовних слів Мельничука
- батута — (італ. — удар) Італійська назва акцентованих частин на площині стіни, наприклад, лопаток, контрфорсів. Архітектура і монументальне мистецтво