батьковбивець

БАТЬКОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч.

Те саме, що батьковби́вця.

Наукова критика відзначила, наприклад, відбиття старогрецького міфу про Едіпа, батьковбивцю і кровозмішника, в християнських житіях св. Григорія (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батьковбивець — батьковби́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. батьковбивець — -вця і батьковбивця, -і, ч. Вбивця свого батька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батьковбивець — БАТЬКОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Вбивця свого батька. Словник української мови в 11 томах