батьковбивця
БАТЬКОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж.
Вбивця свого батька.
Пізніше батьковбивця зізнався міліціонерам, якщо це можна взагалі назвати зізнанням, що до розправи над рідними його підштовхнула нібито потенційна загроза з їхнього боку зірвати синове самогубство, думку про яке чоловік виношував давно (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- батьковбивця — батьковби́вця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- батьковбивця — див. батьковбивець. Великий тлумачний словник сучасної мови