бахили
БАХИ́ЛИ, и́л, мн. (одн. бахи́ла, и, ж.).
Спеціальні чохли у вигляді взуття із зав'язками.
Перед відвідуванням музейної зали з рідкісним паркетом усім видали бахили (із журн.);
Лікарка наділа халат, шапочку, маску, рукавички, взула бахили і зайшла в операційний блок (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me