бачок

БАЧО́К, чка́, ч., розм.

Зменш. до бак¹.

Маринка полила води з алюмінієвого кухля, прикутого міцним ланцюгом до бачка (С. Журахович);

В кутку, за ліжком, на ослоні – великий цинковий бачок (О. Гончар);

Сульфітацію здійснюють у сульфітаційних апаратах і в бачках із металевими сітками (з наук. літ.);

Всю іншу тару – бачки і контейнери європейського зразка – обслуговують чотири автомобілі... (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бачок — бачо́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бачок — -чка, ч., розм. Зменш. до бак I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бачок — БАЧО́К, чка́, ч., розм. Зменш. до бак¹. Маринка полила води з алюмінієвого кухля, прикутого міцним ланцюгом до бачка (Жур., Вечір.., 1958, 69). Словник української мови в 11 томах