башкири

БАШКИ́РИ, заст. БАШКИ́РЦІ, ів, мн. (одн. башки́р, а, заст. башки́рець, рця, ч.; башки́рка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Башкирії (Башкортостану).

Батий дав повну волю своїм ордам .. Ви – переможці! Все ваше! Відпочивайте перед новими походами – до весни! А там далі – на башкирців, на ромеїв, на франків! (В. Малик);

На Магнітці в нас працюють росіяни, українці, татари, башкири, казахи... (О. Донченко);

Башкир національністю, енергійний, наполегливий, рішучий, він [Вася Багіров] жив до війни невгамовним життям (О. Гончар);

Виконуючи волю Чингісхана, Бату підкорив башкирців і весь Північний Кавказ (з навч. літ.);

XX століття стало революційним для башкирських жінок. Цей відрізок історії відкрив для башкирок якісно нові й раніше невідомі перспективи, змінив їхнє соціально-економічне, сімейно-побутове та культурне життя (з газ.).