1. Словник української мови у 20 томах

баян

БАЯ́Н, а, ч.

Велика вдосконалена хроматична гармонія зі складною системою ладів.

Десь у юрбі, зовсім близько, заграв баян (О. Донченко);

Тихо співають [бійці] вечорами під традиційний матроський баян (В. Кучер).

(1) Розтяга́ється (розтя́гується) / розтя́гся (розтягла́ся, розтягли́ся) бая́н (гармо́нія, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) – грає баян, гармонія із широким розсуванням міхів.

Коли весілля розгорілося і люди загомоніли на всі лади, знову вдарили бубни, розтяглися міхи баянів (І. Цюпа);

Розтяга́ти (розтя́гувати) / розтягти́ (розтягну́ти) бая́н (гармо́нію, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) див. розтяга́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баян — бая́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. баян — 1. Легендарний давньоруський співець-поет, згадуваний в 'Слові о полку Ігореві' під іменем — Боян. 2. Музично — співочі товариства в Буковині та Галичині, які виникли в 1891 році у Львові та Перемишлі, в 1894 — в Станіславі, в 1895 — Коломиї... Словник-довідник музичних термінів
  3. баян — -а, ч. Велика хроматична гармонія, кнопковий акордеон; національний музичний інструмент у Франції, Україні та Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баян — А, ч., нарк. Шприц. А ще його відморожена поведінка, коли він — постійно вбитий, бо по два рази щодня доганяється з Петром Кінконгом (ми його попереджали: всі, хто з ним мутив і мазався одним баяном, підхопили жовтуху) (А. Дністровий). ◇ Грати на баяні — вводити наркотик внутрішньовенно. Словник сучасного українського сленгу
  5. баян — (-а) ч. 1. нарк., крим., мол. Медичний шприц. БСРЖ, 55; ПСУМС, 6; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74. 2. крим. Батарея опалення. БСРЖ, 55: СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74. 3. крим. Господарська сумка. БСРЖ, 55; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74. 4. крим. Літр спиртного напою. БСРЖ, 55; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74. Словник жарґонної лексики української мови
  6. БАЯН — • БАЯН - легендарний співець, поет Давньої Русі. Див. БОЯН. Українська літературна енциклопедія
  7. Баян — (Bajan) Єжи, 1901-67, пол. пілот родом зі Львова, полковник; 1933 переміг у міжнародному перельоті до Відня, 1934 у змаганнях спортивних літаків Челлендж (з Ґ. Покшивкою); у роки II Світової війни командувач винищувальною авіацією Пол. ВПС у Великій Британії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. баян — БАЯ́Н, а, ч. Велика вдосконалена гармонія із складною системою ладів. Десь у юрбі, зовсім близько, заграв баян (Донч., V, 1957, 135); Тихо співають [бійці] вечорами під традиційний матроський баян (Кучер, Чорноморці, 1956, 331). Словник української мови в 11 томах