бебехнути
БЕБЕ́ХНУТИ, діал. БЕБЕ́ВХНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. кого, що. Кинути з силою.
Як бебехнув його об землю! (Сл. Гр.);
Мерщій його за грудки та з коня, мов сніп проса, і бебехнув його додолу (Д. Мордовець).
2. кого. Сильно вдарити.
Хлопця бебехнули у під'їзді невідомі (із журн.).
3. Вистрілити.
[Шрам:] Марцевий звір!.. Ану, стара, бебехни! (Стріляє) (М. Старицький);
Десь він перечепився за гілляку, а карабін і бебехнув (Ю. Винничук);
// безос.
[Пан Душечка:] Сиди та й озирайся, що ось-ось улетить каменюка у вікно. А то гляди, ще й із рушниці бебехне (С. Васильченко).
4. Те саме, що бря́знути 2.
Кінь бебевхнув у пропасть [прірву] (Сл. Гр.);
Погасив [сотник] світло та й бебехнув на ліжко... та й захріп на всю хату (Г. Квітка-Основ'яненко);
Жінки бебехнули на коліна і заголосили (із журн.).
Значення в інших словниках
- бебехнути — бебе́хнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- бебехнути — див. УПАСТИ. Словник синонімів Караванського
- бебехнути — діал. бебевхнути, -ну, -неш, док., розм. 1》 перех. Кинути з силою. 2》 перех. Сильно вдарити. 3》 неперех. Вистрілити. 4》 неперех. Важко, з шумом упасти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бебехнути — бебе́хнути → бабахнути Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бебехнути — див. падати Словник синонімів Вусика
- бебехнути — БА́ХНУТИ розм. (без додатка — вистрілити з вогнепальної зброї; кого — убити пострілом з вогнепальної зброї), БАБА́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ГА́ХНУТИ розм., ТАРА́ХНУТИ (ТРА́ХНУТИ) розм., ТОРО́ХНУТИ розм.; А́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- бебехнути — БЕБЕ́ХНУТИ, діал. БЕБЕ́ВХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. перех. Кинути з силою. Як бебехнув його об землю! (Сл. Гр.); Мерщій його за грудки та з коня, мов сніп проса, і бебехнув його додолу (Морд., І, 1958, 128). 2. перех. Сильно вдарити. 3. неперех. Словник української мови в 11 томах
- бебехнути — Бебехнути, -ну, -неш гл. 1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю! 2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне! Драг. 127. 3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Мнж. 113. Словник української мови Грінченка