1. Словник української мови у 20 томах

безарматурний

БЕЗАРМАТУ́РНИЙ, а, е, буд., техн.

Який не використовує арматуру (у 1, 2 знач.).

За допомогою Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України було впроваджено безарматурний метод зварювання проводів вибухом, що дало змогу розв'язати проблеми з перебиранням та заміною клемних з'єднань (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безарматурний — безармату́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безарматурний — -а, -е. Який не має, не використовує арматуру. Великий тлумачний словник сучасної мови