безбар'єрний

БЕЗБАР'Є́РНИЙ, а, е.

1. Який не має бар'єра; нічим не обмежений.

Безбар'єрний розпад хімічних частинок.

2. Орієнтований на людей з обмеженими фізичними можливостями.

Аби полегшити доступ інвалідам до соціальної інфраструктури, міська рада затвердила програму з проблем безбар'єрного середовища. До її розробки залучалися також представники громадських організацій (з газ.);

Безбар'єрний автобус;

Безбар'єрний театр;

Безбар'єрний форум.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me