безвадний
БЕЗВА́ДНИЙ, а, е.
Який не має вад; досконалий, довершений.
Якщо помазаний священик згрішить на провину народу, то він принесе за гріх свій, що згрішив ним, бичка, .. безвадного для Господа на жертву за гріх (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me