1. Словник української мови у 20 томах

безвусий

БЕЗВУ́СИЙ, рідше БЕЗУ́СИЙ, а, е.

1. Який не має вусів.

Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (М. Коцюбинський);

Його [Іваненка] вже чекали такі самі, як він, безвусі, молоді, але страшно серйозні, таємничі личка товаришів (В. Винниченко);

Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (О. Гончар);

На призьбі, з шапкою в руках, із хвацько закрученим оселедцем усміхався до сонця молодий безусий козак (із журн.).

2. перен. Дуже молодий.

Коли я був безвусим юнаком, Я уявляв собі нову людину Як суміш із заліза та бетону (Л. Дмитерко).

3. Те саме, що безо́стий.

Після вусатої жовтогарячої озимої [пшениці] .. закрасувались такі ж неозорі масиви уже безвусої, булькатозернистої і ще рутої ярої (Яків Баш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвусий — безву́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвусий — рідко безусий, -а, -е. 1》 Який не має вусів. 2》 перен. Дуже молодий. 3》 Те саме, що безостий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвусий — див. молодий Словник синонімів Вусика
  4. безвусий — БЕЗВУ́СИЙ (у якого немає вусів), ГОЛОВУ́СИЙ розм. рідше. На галявині проти сонця бронебійники під орудою безвусого єфрейтора розіклали багаття (О. Гончар); — І невже твій головусий график піде на се? (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. безвусий — Безву́сий і безу́сий, -са, -се Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безвусий — БЕЗВУ́СИЙ, рідко БЕЗУ́СИЙ, а, е. 1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (Коцюб., II, 1955, 34); Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (Гончар, III, 1959, 189). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  7. безвусий — Безвусий, -а, -е Безусый, не имѣющій усовъ. Словник української мови Грінченка