безвідкатно

БЕЗВІДКА́ТНО.

1. Присл. до безвідка́тний.

2. присл., перен., розм. Безкорисливо.

Заможні городяни, кияни-мільйонери безвідкатно засновували й утримували лікарні, дитячі садки та ясла, денні притулки для дітей, школи й училища. Свої будинки, садиби, дачі віддавали суспільству окремі особистості! Брати Терещенки, Григорій Ґалаґан, Михайло Дегтярьов, подружжя Попових, Богдан Ханенко (з газ.).