безгнівний
БЕЗГНІ́ВНИЙ, а, е.
Який не виявляє, не має гніву; поблажливий, терпимий.
Бог повинен бути .. безгнівний, зовсім-зовсім не зрозумілий. І гріхи всі, і злочинства, і святість, і непристойності, і кохання, і усе-все, що діють люди, все, що тільки існує, все є його справа, ні за що він не може, не повинен сердитись, карати, милувати (В. Винниченко);
Безгнівний погляд.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безгнівний — безгні́вний прикметник Орфографічний словник української мови