безграмотно
БЕЗГРА́МОТНО.
Присл. до безгра́мотний.
Кожний автор пише у нас по-своєму, а деякі й безграмотно (М. Коцюбинський);
Та й тих поетів, що вивчаються в школах, часто характеризують невірно, а то й безграмотно (А. Малишко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безграмотно — безгра́мотно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безграмотно — Присл. до безграмотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безграмотно — БЕЗГРА́МОТНО. Присл. до безгра́мотний. Кожний автор пише у нас по-своєму, а деякі й безграмотно (Коцюб., III, 1956, 291); Та й тих поетів, що’вивчаються в школах, часто характеризують невірно, а то й безграмотно (Мал., Думки.., 1959, 41). Словник української мови в 11 томах