безгрошів'я

БЕЗГРОШІ́В'Я, я, с.

Те саме, що безгрі́шшя.

– Хоч клюють мене біди – і нездоров'я, і безгрошів'я, і безкнижжя, – та вирішив не піддаватися (О. Іваненко);

Політичного засланця [І. Тобілевича] чекало безгрошів'я, злидні (Ю. Мартич);

Лишилася в світі вона [Ірина Михайлівна Вержбицька] й ще брат, котрий не одружився, спився й подавав про себе звістки тільки тоді, коли його десь звільняли з роботи і він опинявся в безгрошів'ї (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгрошів'я — (коли немає грошей) безгрішшя, бідність// у кишені вітер свище, ні гроша за душею. Словник синонімів Полюги
  2. безгрошів'я — безгроші́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. безгрошів'я — -я, с. Те саме, що безгрішшя. Великий тлумачний словник сучасної мови