бездиханно
БЕЗДИХА́ННО.
Присл. до бездиха́нний.
Може, вона думала, що його вже нема? Що лежить він десь бездиханно у братській могилі? (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездиханно — бездиха́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бездиханно — Присл. до бездиханний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бездиханно — БЕЗДИХА́ННО. Присл. до бездиха́нний. Може, вона думала, що його вже нема? Що лежить він десь бездиханно у братській могилі? (Рибак, Час.., 1960, 181). Словник української мови в 11 томах