бездиханно

БЕЗДИХА́ННО.

Присл. до бездиха́нний.

Може, вона думала, що його вже нема? Що лежить він десь бездиханно у братській могилі? (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездиханно — бездиха́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бездиханно — Присл. до бездиханний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездиханно — БЕЗДИХА́ННО. Присл. до бездиха́нний. Може, вона думала, що його вже нема? Що лежить він десь бездиханно у братській могилі? (Рибак, Час.., 1960, 181). Словник української мови в 11 томах