бездомниця
БЕЗДО́МНИЦЯ, і, ж.
Жін. до бездо́мник.
Вітер розвіяв могилку бездомниці (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездомниця — бездо́мниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бездомниця — -і. Жін. до бездомник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бездомниця — БЕЗДО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до бездо́мник. Словник української мови в 11 томах