бездомниця

БЕЗДО́МНИЦЯ, і, ж.

Жін. до бездо́мник.

Вітер розвіяв могилку бездомниці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездомниця — бездо́мниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бездомниця — -і. Жін. до бездомник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездомниця — БЕЗДО́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до бездо́мник. Словник української мови в 11 томах