бездушність
БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. безду́шний 2, 3.
[Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Леся Українка);
Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бездушність — безду́шність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бездушність — -ності, ж. Властивість за знач. бездушний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бездушність — БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. безду́шний 2, 3. [Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Л. Укр., II, 1951, 13); Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (Донч., І, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах