бездушність

БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. безду́шний 2, 3.

[Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Леся Українка);

Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездушність — безду́шність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бездушність — -ності, ж. Властивість за знач. бездушний 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бездушність — БЕЗДУ́ШНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. безду́шний 2, 3. [Любов:] Наше бідне століття стільки вже ганьби прийняло за необачність, бездушність, егоїзм своїх дітей (Л. Укр., II, 1951, 13); Цей сміх вразив її найбільше. У ньому бриніли бездушність, тупа жорстокість (Донч., І, 1956, 485). Словник української мови в 11 томах