беземоційний

БЕЗЕМОЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Позбавлений емоційності, емоцій.

Як зовнішні, так і внутрішні організаційні відносини між особами повинні мати беземоційний характер (з наук. літ.);

Відкидаючи індивідуалістичний раціоналізм людей, схильних “ставити понад усе холодний і беземоційний розум крамаря”, О. Ухтомський нагадував про “бурхливу емотивність” більшості представників науки та “виняткову емотивну вразливість і чуйність” діячів літератури й мистецтва (з наук. літ.);

Беземоційний вираз обличчя;

Беземоційний екскурс в історію;

Беземоційний жіночий голос.