1. Словник української мови у 20 томах

беззглядний

БЕЗЗГЛЯ́ДНИЙ, а, е, зах.

Який ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий, зважливий.

Все її почуття для нього, що колись робило її сильною, відважною, беззглядною, зібралось в одно-одніське могутнє почування (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беззглядний — Беззгля́дний: — беззастережний [53] Словник з творів Івана Франка
  2. беззглядний — Беззгля́дний. Невблаганний, безжальний. Парляментарне житє се зовсім окремий світ [...] Тут володіє безмежно і єдино беззглядний природний закон “сильний пожирає слабшого ” або “годуй ся потом праці слабшого!... Українська літературна мова на Буковині
  3. беззглядний — г., безоглядний, рішучий, зважливий, сил. відчайдушний. Словник синонімів Караванського
  4. беззглядний — -а, -е, зах. Рішучий, зважливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. беззглядний — БЕЗЗГЛЯДНИЙ, а, е, зах. Рішучий, зважливий. Все її почуття для нього, що колись робило її сильною, відважною, беззглядною, зібралось в одно-одніське могутнє почування (Ольга Кобилянська, II, 1956, 251). Словник української мови в 11 томах