безкольорово
БЕЗКОЛЬОРО́ВО.
Присл. до безкольоро́вий.
Мороз у зорях блимав безкольорово (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
БЕЗКОЛЬОРО́ВО.
Присл. до безкольоро́вий.
Мороз у зорях блимав безкольорово (М. Хвильовий).