1. Словник української мови у 20 томах

безлад

БЕ́ЗЛАД, у, ч.

Те саме, що безла́ддя.

Дім праведного – скарб великий, а в плоді безбожного безлад (Біблія. Пер. І. Огієнка);

На ці слова в залі знову пішов безлад. Учасники зборів гукали, схвалюючи ідею (Ю. Смолич);

Він .. уже читав серйозні книжки і вичитав, що деякі геніальні люди полюбляли безлад (Ю. Збанацький);

Панчишин .. почав розкривати тумбочки й картати за безлад (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлад — бе́злад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. безлад — -у, ч. Те саме, що безладдя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлад — див. анархія; безладдя Словник синонімів Вусика
  4. безлад — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови
  5. безлад — Бе́злад, -ду, -дові, в -ді; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безлад — БЕ́ЗЛАД, у, ч. Те саме, що безла́ддя. Він.. уже читав серйозні книжки і вичитав, що деякі геніальні люди полюбляли безлад (Збан., Курил. о-ви, 1963, 24); На ці слова в залі знову пішов безлад. Учасники зборів гукали, схвалюючи ідею (Смолич, Мир.., 1958, 223). Словник української мови в 11 томах
  7. безлад — Безлад, -ду м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39. Словник української мови Грінченка