1. Словник української мови у 20 томах

безлиций

БЕЗЛИ́ЦИЙ, я, е.

Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний.

Безлиця в пітьмі юрба здригнулась і пішла на гуральню (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлиций — безли́ций прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безлиций — І БЕЗЛИКИЙ невиразний, блідий, розпливчастий, неяскравий; БЕЗКРИЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. безлиций — -я, -е. Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безлиций — див. безликий Словник синонімів Вусика
  5. безлиций — БЕЗЛИ́ЦИЙ, я, е. Який не має виразного зовнішнього вигляду, чітко окреслених характерних рис; розпливчастий, невиразний. Безлиця в пітьмі юрба здригнулась і пішла на гуральню (Коцюб., II, 1955, 90). Словник української мови в 11 томах