1. Словник української мови у 20 томах

безлісий

БЕЗЛІ́СИЙ, а, е.

Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси.

Хіба заховаєшся від ока людолова в цьому голому безлісому степу? (В. Малик);

На крутому узгір'ї стоїть віковічний дуб. Навкруги розкинувся безлісий простір (І. Цюпа);

Грифи годинами ширяють над безлісою гірською або рівнинною місцевістю, вистежують здобич (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлісий — безлі́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безлісий — -а, -е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлісий — БЕЗЛІ́СИЙ, а, е. Не порослий лісом, позбавлений лісу, лісів; бідний на ліси. На крутому узгір’ї стоїть віковічний дуб. Навкруги розкинувся безлісий простір (Цюпа, Назустріч.., 1958, 5). Словник української мови в 11 томах
  4. безлісий — Безлісий, -а, -е Безлѣсный. Безліса сторона. Золотон. у. Словник української мови Грінченка