1. Словник української мови у 20 томах

безлісся

БЕЗЛІ́ССЯ, я, с.

Відсутність лісу, лісів.

Основною ознакою тундри є її безлісся (з навч. літ.);

// Місцевість без лісу.

А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.);

Височів перед вистеленими по всьому безліссю полотнищами стіл для князя і тих, хто стоїть близько біля князя (Д. Міщенко);

Ліси на безліссі розводимо, річки повертаємо, живлющу вологу даємо в степ, це ж здорово, правда? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлісся — безлі́сся іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безлісся — -я, с. Відсутність лісу, лісів. || Місцевість без лісу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безлісся — Безлі́сся, -сся, -ссю, -ссям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безлісся — БЕЗЛІ́ССЯ, я, с. Відсутність лісу, лісів. На лисий від безлісся горб крутого берега навпроти Сороки виїздила група збройних вершників (Ле, Хмельницький, І, 1957, 201); // Місцевість без лісу. А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. безлісся — Безлісся, -ся с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у. Словник української мови Грінченка