безмісячний
БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е.
Не освітлений місяцем; без місячного світла.
На безмісячному небі ярко палають зорі (І. Франко);
Людей щиро облягла непроглядна тьма безмісячної ночі (Б. Антоненко-Давидович);
Зорі, крізь безмісячну ніч, мерехтять спокійно (В. Барка);
Ніч опустилася над полем бою – тиха, безмісячна (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безмісячний — безмі́сячний прикметник Орфографічний словник української мови
- безмісячний — -а, -е. Такий, що не освітлюється місяцем, місячним сяйвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безмісячний — див. темний Словник синонімів Вусика
- безмісячний — ТЕ́МНИЙ (позбавлений світла, погано освітлений; кольором близький до чорного тощо), ТЕ́МРЯВИЙ розм.; НЕВИ́ДНИЙ (в якому або крізь який не можна нічого розглядіти); БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ (про ніч); БЕЗЗО́РЯНИЙ (про ніч — без зірок)... Словник синонімів української мови
- безмісячний — Безмі́сячний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безмісячний — БЕЗМІ́СЯЧНИЙ, а, е. Не освітлений місяцем; без місячного світла. На безмісячному небі ярко палають зорі (Фр., IV, 1950, 419); Ніч опустилася над полем бою — тиха, безмісячна (Собко, Кавказ, 1946, 74). Словник української мови в 11 томах
- безмісячний — Безмісячний, -а, -е Безлунный. Безмісячна ніч. Словник української мови Грінченка