безнабірний
БЕЗНАБІ́РНИЙ, а, е.
Який не потребує друкарського набору при друкуванні текстів.
На базі поліграфічної дільниці Інституту історії НАН України засобами безнабірного друку здійснюється систематична публікація науково-довідкових видань (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безнабірний — безнабі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- безнабірний — -а, -е. Що не потребує друкарського набору при друкуванні яких-небудь текстів. Великий тлумачний словник сучасної мови