безопорний

БЕЗОПО́РНИЙ, а, е, спец.

1. Який не має опори.

Ідеально та інформаційно моделююче мислення – це майже безопорний канал трудового процесу інтелектуального мікрорівня. Тому що це канал енергій, надвисоких швидкостей та проникності (з наук. літ.).

2. Такий, у якого навантаження розподіляється не опорами, а за допомогою інших конструктивних елементів споруди.

У Мальті, яку називають казковим музеєм під відкритим небом, було збудовано безопорний собор – третій у Європі (із журн.);

Безопорний та підтримуваний тросами дах Басманного ринку, який нагадує купол цирку, міг не витримати ваги снігу (з газ.).

3. Який характеризується відсутністю опори на ноги або на руки під час виконання спортивних вправ.

З підвищенням темпу ходьби понад 200 кроків на хвилину зникає період подвійної опори, з'являється безопорний період і відбувається мимовільний перехід ходьби в біг (з наук. літ.).