безперемінний

БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст.

Який відбувається, проходить без змін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безперемінний — безперемі́нний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безперемінний — -а, -е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безперемінний — Безперемі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безперемінний — БЕЗПЕРЕМІ́ННИЙ, а, е, заст. Який відбувається, проходить без змін. Словник української мови в 11 томах