безповітряність

БЕЗПОВІ́ТРЯНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. безпові́тря́ний.

Причиною для розвитку пневмонії стає тимчасова закупорка бронха пухлиною внаслідок запалення. При цьому настає безповітряність того чи іншого сегмента або частки легені, що неминуче супроводжується спалахом інфекції (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me