безполицевий

БЕЗПОЛИЦЕ́ВИЙ, а, е, с. г.

Який розпушує ґрунт без перевертання його шарів або горизонтів.

Безполицевий обробіток ґрунту;

Безполицевий плуг.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безполицевий — -а, -е: Безполицевий обробіток ґрунту — агротехнічний прийом розпушування ґрунту без перевертання його шарів. Великий тлумачний словник сучасної мови