1. Словник української мови у 20 томах

безпорадність

БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, ності, ж.

Стан за знач. безпора́дний.

Софія стояла нерухомо, безвладно опустивши руки, обличчя її мало вираз дитячої безпорадності (Леся Українка);

Сліпа байдужість охопила Настю. Це була свідомість свого безсилля, самотності, безпорадності (З. Тулуб);

В рівчаку піднявся .. повний непотрібної ненависті, страху, безпорадності гомін (В. Винниченко);

І такий розпач раптом пойняв Романа від почуття своєї безпорадності, що спазми здавили горло (А. Головко);

* Образно. Вийдеш за ворота – жовтява безпорадність ланів (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпорадність — безпора́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безпорадність — -ності, ж. Стан за знач. безпорадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпорадність — БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ зах. Словник синонімів української мови
  4. безпорадність — Безпора́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безпорадність — БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безпора́дний. Софія стояла нерухомо, безвладно опустивши руки, обличчя її мало вираз дитячої безпорадності (Л. Укр., III, 1952, 515); Сліпа байдужість охопила Настю. Словник української мови в 11 томах