безпорідний

БЕЗПОРІ́ДНИЙ, БЕЗПОРО́ДНИЙ, а, е.

Непородистий (про домашніх тварин, худобу).

От і скотина завелася, та не яка-небудь безпородна, а з науковим паспортом (Ю. Яновський);

Дослідження фармакологічних властивостей препаратів проводили на безпорідних морських свинках, безпорідних білих мишах та кролях (з наук. літ.);

На картонній підстилці лежало, витягши неприродно зігнену задню праву лапу, безпорідне цуценя (з газ.);

// Несортовий (про насіння).

Доведено, що сівба насінням кращих районованих сортів та гібридів при однаковій агротехніці дає врожай на 15–30 % вищий, ніж сівба безпородним насінням (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпорідний — безпорі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпорідний — -а, -е. Те саме, що безпородний. Великий тлумачний словник сучасної мови