безправно

БЕЗПРА́ВНО.

Присл. до безпра́вний.

Уряди українські наповнилися безконечними процесами про безправно відібрані козацькі права, .. і неможливість добитися права законною дорогою не раз доводила до кровавих бунтів проти гнобителів-панів (М. Грушевський);

Треба його судові віддати, а не знущатися над чоловіком. Це ви зробили безправно, і винуватих кара не мине (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безправно — Присл. до безправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безправно — Безправно нар. Беззаконно. Словник української мови Грінченка