безправно
БЕЗПРА́ВНО.
Присл. до безпра́вний.
Уряди українські наповнилися безконечними процесами про безправно відібрані козацькі права, .. і неможливість добитися права законною дорогою не раз доводила до кровавих бунтів проти гнобителів-панів (М. Грушевський);
Треба його судові віддати, а не знущатися над чоловіком. Це ви зробили безправно, і винуватих кара не мине (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me