безпредметний
БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ, а, е.
Який не спрямований на певний об'єкт, не має певної мети або підстави.
Скоро ми вийшли з села, і піддержування строгої урядової поваги зробилося зовсім безпредметне супроти безлюдних піль і лісів (І. Франко);
Етнографічне милування, безпредметне оспівування краси природи не мають місця в творах Франка (з навч. літ.);
Основна теза музикознавчої критики – відхід сучасних композиторів від класичних зразків у напрямку безпредметних пошуків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпредметний — безпредме́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- безпредметний — -а, -е. Який не спрямований на певний об'єкт, не має певної мети або підстави. Безпредметна розмова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпредметний — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про твори, розмови, слова, думки і т. ін. — позбавлений змісту, убогий змістом), МАЛОЗМІСТО́ВНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ підсил., ПУСТИ́Й підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.; БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ (про тему розмови, суперечки і т. ін. Словник синонімів української мови
- безпредметний — БЕЗПРЕДМЕ́ТНИЙ, а, е. Який не спрямований на певний об’єкт, не має певної мети або підстави. Скоро ми вийшли з села, і піддержування строгої урядової поваги зробилося зовсім безпредметне супроти безлюдних піль і лісів (Фр. Словник української мови в 11 томах